Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
Через Загрунь проходит [[Желізный путь|штрека]], моментално фунґує лем єдна штація. Село ся изкапчало из штаціями Долушні Квадраты тай Бережниково Ґаздувство 7. авґуста 21. рока, з чого и веде свою історію ЖПК. Є памнятна табулка на містови старої другої штації. | Через Загрунь проходит [[Желізный путь|штрека]], моментално фунґує лем єдна штація. Село ся изкапчало из штаціями Долушні Квадраты тай Бережниково Ґаздувство 7. авґуста 21. рока, з чого и веде свою історію ЖПК. Є памнятна табулка на містови старої другої штації. | ||
У селови є дакулько будов офісно-жителного тіпа, гикой комплекс "Ґазда", тай комплекс | У селови є дакулько будов офісно-жителного тіпа, гикой комплекс "Ґазда", тай комплекс "Рокаш". | ||
Булшина населіня роблят авадь на фермах, авадь у робочому цехови "Клепач тай Фийса". | Булшина населіня роблят авадь на фермах, авадь у робочому цехови "Клепач тай Фийса". | ||
Ревізія 07:50, 19 октовбра 2023
Зáгрунь — село на юго-западови уд спавна, населеня пиля 40 селянув.
Історія
За леґендов село было закладеноє міґрантами из сівера, из заболоченых земель. Мало што ся знає за тото, што ся удбывало у селови до момента, як село удмерло уд незнамої пошести у рокови 7., ужек у тот час, як на Коцкы ся приселила нова чилядь, тай зачала убживати "Зеленый район". Є гіпотеза, ож селяни старої Загруни не мали добру імуніту, готову до новых хворот, котрі из собов принесла чилядь.
Село повностю вымерло приближно у октовброви 7. рока. Заселеноє зась Мигальом Боржавськым у новемброви 17. рока. З того часу уросло удвычі булшым чим переже.
Інфраштруктура
Через Загрунь проходит штрека, моментално фунґує лем єдна штація. Село ся изкапчало из штаціями Долушні Квадраты тай Бережниково Ґаздувство 7. авґуста 21. рока, з чого и веде свою історію ЖПК. Є памнятна табулка на містови старої другої штації.
У селови є дакулько будов офісно-жителного тіпа, гикой комплекс "Ґазда", тай комплекс "Рокаш".
Булшина населіня роблят авадь на фермах, авадь у робочому цехови "Клепач тай Фийса".
У селови сут дві церьквы. Отець Сидор, чогось, не робит ани у єднув из них.
Вызначні особы
- бібліотекарь Соломон
- ковач Микула
- отець Сидор