(Додав історію) |
|||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
== Інфраштруктура == | == Інфраштруктура == | ||
Через Загрунь проходит [[Желізный путь|штрека]]. | Через Загрунь проходит [[Желізный путь|штрека]], моментално фунґує лем єдна штація. Є памнятна табулка на містови старої другої штації. | ||
У селови є дакулько будов офісно-жителного тіпа, гикой комплекс "Ґазда", тай комплекс (стямити имня). | |||
Булшина населіня роблят авадь на фермах, авадь у робочому цехови "Клепач тай Фийса". | |||
У селови сут дві церьквы. Отець Сидор, чогось, не робит ани у єднув из них. | |||
== Вызначні особы == | == Вызначні особы == | ||
* бібліотекарь Соломон | * бібліотекарь Соломон | ||
* ковач Микула | |||
* [[Сидор|отець Сидор]] | * [[Сидор|отець Сидор]] | ||
[[Катеґорія:Поселеня]] | [[Катеґорія:Поселеня]] | ||
Ревізія 13:41, 18 октовбра 2023
Зáгрунь — село на юго-западови уд спавна, населеня пиля 40 селянув.
Історія
За леґендов село было закладеноє міґрантами из сівера, из заболоченых земель. Мало што ся знає за тото, што ся удбывало у селови до момента, як село удмерло уд незнамої пошести у рокови 1822, ужек у тот час, як на Коцкы ся приселила нова чилядь, тай зачала убживати "Зеленый район". Є гіпотеза, ож селяни старої Загруни не мали добру імуніту, готову до новых хворот, котрі из собов принесла чилядь.
Село повностю вымерло приближно у сектемброви 1822. рока. Заселеноє зась Мигальом Боржавськым у рокови 1832. З того часу уросло удвычі булшым чим переже.
Інфраштруктура
Через Загрунь проходит штрека, моментално фунґує лем єдна штація. Є памнятна табулка на містови старої другої штації.
У селови є дакулько будов офісно-жителного тіпа, гикой комплекс "Ґазда", тай комплекс (стямити имня).
Булшина населіня роблят авадь на фермах, авадь у робочому цехови "Клепач тай Фийса".
У селови сут дві церьквы. Отець Сидор, чогось, не робит ани у єднув из них.
Вызначні особы
- бібліотекарь Соломон
- ковач Микула
- отець Сидор