{{SHORTDESC:Вызначный діятель}}
{{Особа
| Имня = Мигаль Вышнянин-Боржавськый
| Образчик = Photo 2023-10-08 19-58-49.jpg
| Габа заселеня = [[Габы заселеня|Третя]]
| Пудпис = ''borzhavskyi'' (май давно ''highlander'')
}}
'''Мигáль Вышнянин-Боржáвськый''' — майпубличный тай майзнамый културный діятель, [[Желізный путь|штрекарь]], неузнаный поет, котрый прийшов у час [[Габы заселеня|Третьої габы заселеня]], першый у світови Коцок из клану Боржіх.

== Творьба ==
Зачав класти штреку уд штації Долушні Квадраты до [[Церьков Сятого Михаїла|церьквы сятого Михаїла]], через [[Бережниково ґаздувство]] тай [[Загрунь]]. Є закладательом [[Желізный путь|ЖПК]].

Мигаль Боржавськый поклав чотыри [[обзерваторії]], три из котрых сут публично приступні (кроме обзерваторії №3, што была реформована у личный замок).

Быв ідейным закладательом [[„Яма“|клуба „Яма“]], котрый и помагав класти.

Побировав уростити [[Дуб Мудрости]], котрый ся рахує майвеликым деревом на Коцках на днесь.

Мигаль документує свої шпаціры інтересными містами на Коцках, чим популарізує містну културу тай пудпорює локалный турізм.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=QAWIF0tH0qY&list=PLHCP6chq_h41mjrqla77xqCEY-Rcl47ta] Плейліста „Шпаціруєме“ на YouTube-каналови „Мигаль бавит“</ref>

Куртый час Мигаль Боржавськый робив новинарьом на містнув телестудії, котру сам такой заклав. Май ся затямив публіці проґрам<ref>Вісник Коцок: Актуалні Новины за марець 241. рока https://www.youtube.com/watch?v=OyBoz322nOg</ref> за епідемію [[Черленяк-89]].
<gallery mode="packed">
Файл:Photo 2023-10-08 19-58-49.jpg|Мигаль Боржавськый у [[Куртацька Подина|Куртацькуй Подині]], у зворині из пуд вишні пиля пощі
Файл:Бережниково ґаздӯвство, ґруповоє фото.jpg|Ґруповоє фото Мигаля Боржавського из цімборовами у час покладової вадаскы „Баюсаті лиця“
</gallery>
== Удкликаня ==
<references />
[[Катеґорія:Особы]]

Черленяк-89

2026-02-08T15:39:42Z

Боржавськый:

Черленяк-89 — дуже заразна хворота, котра ся появила у світови Коцок орієнтовно у рокови 189, удкі и дустала -89 у конци назывкы, и не є повностю поборена аж до днесь. Знамі два штамы: простый и «тітанка». Сеся хворота читаво показила ґаздувства авантуріштом світа Коцок и навхтема лишила свуй слід на йих здоровльови и приступови до ґаздованя. Моментално хворота вже не має статус пандемії, читаво ослабла, но не є повностю выкорінена зо світа Коцок.

== Симптомы ==
Перші ознакы, ож челядник ймив «черленяк» будут слідні скорше на ґаздувстві, як на самому орґанізмови. По обшарьови зачинают наростати великі черлені грибы, котрі застеляют собов городці и усложняют ґаздованя. Другым ознаком є страшна сверблячка, спозад котрої у авантурішту черленіє кожа.
[[Файл:Черленяк за хыжов.jpg|міні|Перша фотька черленяка недалеко уд [[Обзерваторії|третьої обзерваторії]]. ]]

== Хронолоґія подій ==

=== Гуд 189. ===
Согласно публично доступнуй інформації, першым за Черленяк-89 писав авантурішта [[Мигаль Вышнянин-Боржавськый]] у '''юлійови 189. рока''' у свому личному телеґрам каналови<ref>Перша споминка за Черленяк-89 у каналови "Мигаль Бавит" https://t.me/myhalbavyt/1020</ref>.

Того такой рока стало слідно як хворота ся пошырила територійов довкола зеленого района, дораз доґде ґазды казали, ож найшли на обшарю чудні черлені грибы. А [[Петро Бетярь]] сповістив ож черленяком убрус памнятный хрест<ref>Канал "Крумплі горячі из Пийтером-бачійом" споминат за пандемію Черленяка-89 https://t.me/krumplitv/698</ref> навпроти гуртожитка.

Вжек за пару тыжднюв Мигаль Вышнянин-Боржавськый має першу споминку за другый шор симптому хвороты — страшну сверблячку и зміну барвы тіла<ref>Канал "Мигаль Бавит" сповіщає за зміну барвы тіла https://t.me/myhalbavyt/1024</ref>.
[[Файл:Інфікованый Мигаль.jpg|міні|Мигаль Вышнянин-Боржавськый из симптомами віруса на кожі тіла.]]

Бігом рока 189. многі ґазды и авантурішты Коцок публично выголосили закрытя границь помежи ґаздувствами, обы попробовати спомалити пошыреня хвороты: домак ся заперли Варундацькый и Куртацькый край. Не позираючи на тото, за пару тыжднюв хвороту вже запримітили у [[Поголяниця|Поголяници]], такой на сівер за водов уд Куртацького Краю.

[[Иван Білаччин]] выголосив, ож Куртацька Подина має експертув, котрі будут знати розробити вакцину, хоть надале тота вакцина не была презентована.

У сектемброви новинка "Хроніка" мала статю "НОВА ЗАРАЗА" на головнуй сторунци<ref>Выпуск новинкы "Хроніка" за сектембер рока 189 https://t.me/kockycc/29</ref>, де ся розказовало за знамі факты за хвороту т рады не ходити до сосіду.

Тот гуд став тяжков вызвов діла ґаздув и авантуріштув, бо хворота стала причинов великої свады, у котрув ґаздове пробовали обвиноватити єдно другого у тому, тко быв першопричинов бетеґу.

У октовбрі Мигаль Вышнянин-Боржавськый найшов неспознату звірьку на ґаздувстві Бережника, и попробовав высунути гіпотезу<ref>Публикація каналу "Мигаль Бавит" из гіпотезов за зязок неспознатої звірькы и вірусу https://t.me/myhalbavyt/1029</ref>, ож тоты дві появы годни быти изкапчані. Тота гіпотеза не найшла пудтверджіня.

=== Гуд 190. ===
У яри рока 190. вірус дубрав ся и у [[Куртацька Подина|Куртацькый Край]] — перші выпуклі грибы стало видко на берегови нараз через воду уд Поголяниці. Позираючи на тото, ож границі были закрыті, люди зачали мирьковати, ож ци не передає ся вірус воздухом без участи авантуришту.

У юлійови місяцьови вірус найшли и на Іподромі, што є читаво далеко выд першых міст інфікованя<ref>Публикація на "Мигаль Бавит" за Черленяк-89 на Іподромі https://t.me/myhalbavyt/1032</ref>.

Спозад новины за інфікованя Іподрома власти поселеня [[Вассерово|Вассерова]] прияли радикалні міры, не просто заказали вступ челяди з вон, но такой выбухом зарвали піші и штрекові сполучіня.<ref>Публикація хронікы Коцок за перекрытя пути у Вассерово https://t.me/kockycc/30</ref>

Того такой місяця ґаздове Варундатського Краю тоже сповістили за першу інфекцію черленяком.

[[Артемій Хіріноськый]] розробив концепцію защитного костюма, у котрому поєдні ґаздове бігают аж до днесь. Ефективность костюма против заразы не была раз доказана.[[Файл:Артемій у костюмови.jpg|міні|Артемій Хіріноськый у защитному костюмови.]]

У сектемброви того такой рока Артемій найшов новый штам вірусу, пойменованый «тітанка» спозад свойих нереално великых розміру, поруняно з простым штамом черленяку. Бігом кунця 190. рока тітанка ся пошырила територійов довкола спавна, по ґаздувствам близко живучых авантурішту.

=== Гуд 192. ===
У яри рока 192 ґаздове Куртацького краю дуклали госпіталь, де мали лежати бетежні черленяком. Проста челядь войотила, ож тото забрало помного часу, и госпіталь утратив актуалность щи до того як го поклали.<ref>Публикація каналу "Строиме з Иваном" за болницю https://t.me/Vanya_Stroit/679</ref>

У апрільови того року ґазда Вассерова, [[Вальтер Вощик]], удзвітовав за успішну постройку великого мура (Грумфаторьскый вал) протяжностьов 1250 коцок, котрый бы мав усокотити Вассерово уд потенційных туристу-перенощику віруса.
[[Файл:Черленяк-89 штам Тітанка.jpg|міні|Фотька гриба штаму «тітанка» помежи спавном и ґаздувством Бережника.]]
У новемброви того року Мигаль Вышнянин-Боржавськый розказав за наявну інформацію за вірус и новый штам «тітанка» у Вісникови Коцок. <ref>Відео з каналу "Мигаль Бавит" https://www.youtube.com/watch?v=OyBoz322nOg</ref>

=== Гуд 193. ===
Мигаль Вышнянин-Боржавськый поділив ся з людьми свойим рецептом борьбы з вірусом, гикой писав Мигаль у свому каналови<ref>Канал "Мигаль Бавит" пише за потенційну помуч хвороті https://t.me/myhalbavyt/1045</ref>, помогли му щедрі пожертвый пуд дуб мудрости за [[Церьков сятого Михаїла|церьковльов сятого Михаїла]]. По шорови пожертв дуб яв мироточити и насычовати авантурішту довкола здоровльом тай силов. Як пише сам Мигаль, хвороту черленяка ото не забиват, но дає доста лиш обы жити прекы нюв.

=== Гуд 225. ===
Коли старі ґаздове за хвороту вже почти забыли, з нив ся нечекано стріли новоприбылі авантурішты. У маяви того року Любомир, котрый лиш зачав си класти хыжу, на єдно рано застав як му острув порус гет цілком грибами. Штам тітанкы не быв заприміченый. В тот час Любомир першым за всю історію хвороты высунув гіпотезу скапчаня віруса черленяка з грибными коровами, котрых си ун привіз из далекого грибного краю.

== Лік ==
Моментално світ Коцок не має доказаного ліку уд хвороты. Куртацька Подина заявляла за зачаток розробкы скіпкы, но не маєме публично доступної інформації ци проводила ся даґде вакцинація и ци были у ниї выслідкы. Мигаль Вышнянин-Боржавськый предложив алтернатівный метод усиленя імунітета через пожертвы великым деревам. Метод не забиват вірус, но поволят вам легко жити и не творити ся на болячку.

Боржавськый:

Фотька учинена в авґустови 252, по тому, як Артемій провюг екскурсію музейом.

Артемій Хіріноськый

2026-02-08T14:12:57Z

Боржавськый: Додав им дані за музей

2023-11-10T07:43:59Z

Боржавськый:

{{SHORTDESC:Вызначный діятель}}
{{Особа
| Имня = Мигаль Вышнянин-Боржавськый
| Образчик = Photo 2023-10-08 19-58-49.jpg
| Габа заселеня = [[Габы заселеня|Третя]]
| Пудпис = ''borzhavskyi'' (май давно ''highlander'')
}}
'''Мигáль Вышнянин-Боржáвськый''' — майпубличный тай майзнамый културный діятель, [[Желізный путь|штрекарь]], неузнаный поет, котрый прийшов у час [[Габы заселеня|Третьої габы заселеня]].

== Творьба ==
Зачав класти штреку уд штації Долушні Квадраты до [[Церьков Сятого Михаїла|церьквы сятого Михаїла]], через [[Бережниково ґаздувство]] тай [[Загрунь]]. Є закладательом [[Желізный путь|ЖПК]].

Мигаль Боржавськый поклав чотыри [[обзерваторії]], три из котрых сут публично приступні (кроме обзерваторії №3, што была реформована у личный замок).

Быв ідейным закладательом [[„Яма“|клуба „Яма“]], котрый и помагав класти.

Побировав уростити Дуб Мудрости, котрый ся рахує майвеликым деревом на Коцках на днесь.

Мигаль документує свої шпаціры інтересными містами на Коцках, чим популарізує містну културу тай пудпорює локалный турізм.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=QAWIF0tH0qY&list=PLHCP6chq_h41mjrqla77xqCEY-Rcl47ta] Плейліста „Шпаціруєме“ на YouTube-каналови „Мигаль бавит“</ref>
<gallery mode="packed">
Файл:Photo 2023-10-08 19-58-49.jpg|Мигаль Боржавськый у [[Куртацька Подина|Куртацькуй Подині]], у зворині из пуд вишні пиля пощі
Файл:Бережниково ґаздӯвство, ґруповоє фото.jpg|Ґруповоє фото Мигаля Боржавського из цімборовами у час покладової вадаскы „Баюсаті лиця“
</gallery>
== Удкликаня ==
<references />
[[Катеґорія:Особы]]

Фрасы

2023-11-03T09:39:39Z

Боржавськый:

Фрасы — ґрупа чудных створ у світови Коцок, котрі сут аґресівні ид людьом, появлявут ся самі у потемкох, поєдны ся такой боят світла тай сонця. Ися катеґорія є доста широка, но не ушыткі аґресівні створы сут фрасами, наприклад „<nowiki/>[[Рабловы|хактоші]]<nowiki/>“ бизувно не сут фрасами, а за [[Босорканя|босоркань]] чилядь щи дебатує, ци варта босорканю раховати фрасом ци нє.

== Филі фрасув (вонкові) ==
Катеґорізація сього тіпа створ є дуже непроста. Они ся появлявут у потемках, но не усі ся боят світла. Они сут аґресівні ид людьом, но поєдны фрасы не сут аґресівні ид ушыткым людьом, ай лиш ид авантюріштом. Но тай головноє — нитко из них не є Фрасом (респ. не має рогув, копыт, не искушає чилядь)

# '''Зомбій''' — ачий майпошыреный филь фрасув на Коцках. Появлят ся у потемкох, горит на сонцьови (кидь не має калапа). Буде аґресівным ид ушыткым людьом, ид желізным ґолемам, ид авантюріштом. Кыват ся помалы, мож го забити не тяжко. По собі може лишити груду погнилого мняса, пораз даякоє доброє цуря.
# '''Кустяк''' — єден из майпошыреных филюв врасув на Коцках. Появлят ся у потемкох, горит на сонцьови (кидь не має калапа). Буде аґресівным ид ушыткым людьом, ид желізным ґолемам, ид авантюріштом. Не шіковно собов гыбат, айбо має лук, та убде провбайловати стріляти у чилядь издалека. По собі може лишити кустя, стрілы, лук, пораз даякоє доброє цуря.
# '''Блудьош''' — филь кустяка, што ся знає появляти лишек у снігови. Горит на сонцьови. Буде аґресівным ид ушыткым людьом, ид желізным ґолемам, ид авантюріштом. Не шіковно собов гыбат, айбо має лук, та убде провбайловати стріляти у чилядь издалека. На удміну уд простого кустяка — фурт має забаяні стрілы, што робит його многым май небезпечным уд простого скелетона. По собі може лишити кустя тай забаяні стрілы.
# '''Кріпер''' — ходит помалы, потихы, но кидь дуйде та най Бог заварує! Появлят ся у потемкох, не горит на сонцьови. Чогось не є аґресівным ид ушыткым людьом тай [[Колос|ґолемом]], мече ся сугубо лиш на авантюріштох. Кидь пудыйде ид вам близко — розпукне ся, тай розорве ушытко круг себе. По смерти лишит за собов мало пороха. Є гіпотеза, ож кріперы ото душі прадавньых авантюріштув, котрі булше не годни узяти у рукы чекан та йти у далекоє путьованя, ипен спозад того они ся мечут сугубо на другых авантюріштув.
# '''Утопелник''' — поєдны авантурішты рахувут го пудфильом зомбія, другі — окремым фильом фраса. Не позиравучи на тяжкостї катеґорізації, мавут много подобного из простым зомбійом. Появлявут ся у водї, горят на сонцьови (не было запримічено раз ани єдного утопелника из калапом). Буде аґресівным ид ушыткым людьом, ид желізным ґолемам, ид авантюріштом. Кыват ся помалы, мож го забити не тяжко. По собі може лишити груду погнилого мняса. Поєдны утопелникы знавут хосновати тризуб — читаво небезпечну зброю, котру не освойили прості зомбії. Из тризубом утопелник є дуже небезпечным про простых люди тай авантуріштув, є рекомендовано уд такого нараз утікати.
# '''Зомбій-дітвак''' — руно такый, гикой великый зомбій, лиш дітвак. Появлят ся у потемкох, горит на сонцьови (кидь не має калапа). Буде аґресівным ид ушыткым людьом, ид желізным ґолемам, ид авантюріштом. Шіковній ги фрас (нарочна фіґля)! Зась не ясно, ци може ся удділяти у свою катеґорію окреме, авадь ци має ся раховати уєдно из зомбіями. По смерти лишит руно тото самоє, што великый зомбій.
# '''Попалиньош''' — филь зомбія, но появлят ся сугубо у жаркых містах, гикой пустыня. Появлят ся у потемкох, но на сонцьови не горит. Ачий єден лиш филь зомбія, котрый ся не бойит світла. Буде аґресівным ид ушыткым людьом, ид желізным ґолемам, ид авантюріштом. Кыват ся помалы, мож го забити не тяжко. По собі може лишити груду погнилого мняса.
#'''Ендермен''' — высокый довгоногый чорный фрас (майпохожый на фраса помежи другыми представниками сиї катеґорії). Може ся появити у любый час дне тай ночи, не бойит ся світла. Сам выд себе не є аґресівным, кидь не провокованый. Кидь му побзераєте у очи — зачне вас страшно трепати. Знавут пораз брати у рукы землю авадь пісок тай носити за собов, пак го даґде лишат де вам не треба. Є гіпотеза, ож ендермены тото сут люди [[Габы заселеня|первої габы заселеня]], авадь скорше тото, што ся из тых люди убстало. Рекомендовано іґноровати ендерменув, не позирати йим у очи, не творити ся на них.
#'''Паук''' — веліканськый боґар, появлят ся у потемкох, не горит на сонцьови. Буде аґресінвым в основному ид ушыткым людьом, ид желізным ґолемам, ид авантюріштом уночи. Кидь го перестріните удинь, годен вас проіґноровати, аж не будете нападати на нього. Кидь го забити — лишит по собі нитку тай пораз своє око. Є щи филь отровного паука, котрый є мало меншый. Зась не є ясно, ци варта його удділяти у окрему катеґорію, ци мож зараховати уєдно.
#'''Слызак''' — жива бамбуля слыза, технічно ся рахує фрасом. Не сонцьови не горит, появлят ся не у потемкох, а лиш у конктеных містах, наприклад на болотах. Слызак буде аґресівным ид людьом, ґолемам, тай ид авантюріштом. Може ся появляти у шелиякых розмірах, уд домак ґіґанта до малинького. Аж го забити — розпадат ся на пару меншых слызакув, аж закидь не позабиваєте маймалых. По смерти лишит по собі ковтю слыза.

== Інтересноє ==
Ушыткі фрасы из списка мавут даякі свої причуды, котрі не мали бы мати ниякого смысла у світови, но ставут ся. Наприклад:

* Зомбії можут по смерти лишити по собі злиток желіза, морков, ци даже булю. На кый фрас йим тото треба — нитко не знає.
* Зомбії (тай утопелникы) можут брати у рукы всячино, што найдут на земли — хоть-якый блок ци серсаму. Є гіпотеза, ож сяк чинят спозад споминок из часу, кой самі были людьми.
* Не є ясно, ци зомбі дітвакы выроставут у великых зомбіюв, ци навхтема ся убставут такыми. Кажут, ож люди другої габы пробовали чинити експеріменты из тым, но сесе лиш на уровньови леґенды, бо не было найдено ниякых письмовых споминок за тото.
* [[Файл:Man.jpeg|міні|Кріпер у лодьці у озерови. Гикой приклад того, як фрасы люблят лодькы.]]Ушыткі фрасы (кроме паукув) мавут чудну тягу ид лодькам — нич до бы у них сідали! Хоть направду, у лодькы люблят сідати гет ушыткі, не лиш фрасы. Сесе зась пуддержує гіпотезу того, ож фрасы колись давно тоже были людьми, та такі дії из йих бока сут сугубо провбами емуловати людськоє хованя. За сесе ся знає, як за феномен „<nowiki/>[[лодькованя]]<nowiki/>“.

Коцкопедія - Причинкы хосновача [rue]

Лазориково

Лазориково

Лазориково

Лазориково

KOC-K-ART

KOC-K-ART

Мигаль Вышнянин-Боржавськый

KOC-K-ART

KOC-K-ART

Файл:Селянин Блокош, образ "Король Джуліан в угантьови".png

Файл:Картина Селянина Кріпенишинця.png

Файл:Мигаль на ставбі ґалереї.jpg

KOC-K-ART

Мигаль Вышнянин-Боржавськый

Мигаль Вышнянин-Боржавськый

Черленяк-89

Черленяк-89

Файл:Черленяк-89 штам Тітанка.jpg

Черленяк-89

Черленяк-89

Черленяк-89

Черленяк-89

Черленяк-89

Файл:Артемій у костюмови.jpg

Файл:Інфікованый Мигаль.jpg

Черленяк-89

Файл:Черленяк за хыжов.jpg

Мигаль Вышнянин-Боржавськый

Артемій Хіріноськый

Файл:Артемій Хіріноськый и Мигаль Боржавськый на удкрытьови музея.png

Артемій Хіріноськый

Артемій Хіріноськый

Поголяниця

Поголяниця

Поголяниця

Поголяниця

Поголяниця

Стасій Горинецькый

Желізный путь

Рекомендаційный лист нарокув на штреку

Рекомендаційный лист нарокув на штреку

Желізный путь

Літературный вечур

Кедешська бібліотека

Кедешська бібліотека

Дуб Мудрости

Файл:Мигаль Боржавськый пиля Дуба Мудрости, вид уд Церькви Сятого Михаїла.jpg

Мигаль Вышнянин-Боржавськый

Мигаль Вышнянин-Боржавськый

Фрасы